Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року Справа № 904/7917/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Грека Б.М.- головуючого, Бондар С.В., Кривди Д.С. (доповідача),за участю представників від:позивачаЗалевська А.В., представник,відповідачаВолохов О.С., представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2015у справі№904/7917/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг"доПублічного акціонерного товариства "Дизельний завод"простягнення суми,

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 25.03.2015 №05-05/312 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Дерепи В.І. сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Грек Б.М. - головуючий, судді Бондар С.В., Кривда Д.С. для розгляду касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у справі № 904/7917/14.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" попередньої оплати за договором поставки №15/02/003-2013 від 15.02.2013 в розмірі 89548800 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 (суддя Мілєва І.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" 21267840,00 грн попередньої оплати та 17356,50 грн витрат по сплаті судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 (судді: Чоха Л.В. - головуючий, Антонік С.Г., Чимбар Л.О.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 у справі №904/7917/14 скасовано; в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" на користь Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" витрати на сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги у сумі 36540 грн.

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду від 28.10.2014 - залишити без змін. Скаргу мотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права

У відзиві на касаційну скаргу відповідач спростовує її доводи і просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 15.02.2013 між Публічним акціонерним товариством "Дизельний завод" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" (покупець) було укладено договір поставки № 15/02/003-2013, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти придатні для експлуатації на залізничних дорогах колії 1520 мм та такі, що мають можливість виходу на колії 1435 мм, вантажні напіввагони моделі 12-9790, виготовлені згідно з ТУ У У 35.2-00190957-042:2008, які відповідають технічним вимогам вказаними в додатку № 2 до цього договору (далі - "вагони").

Згідно з п.2.1 договору кількість, ціна, строки (періодичність) поставки кожної партії вагонів, об'єм поставок (в штуках) та інші суттєві умови поставки, не визначені даним договором, узгоджуються сторонами у відповідних специфікаціях. Кожна узгоджена специфікація повинна мати посилання на даний договір.

Пунктом 3.3 передбачено, що строк поставки вагонів вказується в специфікаціях (додатках до даного договору), які є невід'ємною частиною даного договору. За згодою сторін допускається дострокова поставка вагонів.

Відповідно до п.3.4 договору приймання-передача вагонів оформлюється підписаними сторонами актами приймання-передачі на кожну поставлену партію вагонів. Датою переходу права власності на вагони є дата поставки вагонів. При цьому, датою поставки вагонів вважається дата підписання актів приймання-передачі.

Відповідно до п.4.6 договору у випадку непоставки постачальником партії вагонів більше 10-ти календарних днів після строку згідно з специфікацією до даного договору, він, за письмовою вимогою покупця, повинен повернути отриманий аванс.

У випадку несвоєчасно здійсненої оплати згідно з специфікацією строки поставки вагонів збільшуються відповідно до строку затримки проведення оплати (п.5.3 договору).

За умовами п.11.1 договору він діє з моменту його підписання до 31.12.2013, а в частині зобов'язань до їх повного виконання.

Відповідно до п.12.2 договору у випадку припинення дії цього договору з будь-яких підстав постачальник зобов'язується своєчасно поставити оплачені вагони або повернути на розрахунковий рахунок покупця отримані авансом грошові кошти в межах суми, на яку вагони не були поставлені, протягом 10 робочих днів з моменту такого припинення.

Також суди встановили, що 15.02.2013 постачальник та покупець підписали специфікацію №1, узгодивши: найменування продукції - полувагон, придатний для експлуатації на залізничних дорогах колії 1520 мм і має можливість виходу на колії 1435 мм, мод. 12-9790 (ТУ У У 35.2.-00190957-042:2008); кількість - 320 шт; ціна одиниці без ПДВ у грн. - 583333,33 грн.

Відповідно до п.1 специфікації строк поставки встановлюється наступний - 320 шт. протягом лютого-березня 2013 року.

Згідно до пункту 2 специфікації оплата вагонів здійснюється в наступному порядку:

1-й платіж - попередня оплата в сумі 53729280 грн здійснюється не пізніше 27.02.2013;

2-й платіж - попередня оплата в сумі 35819520 грн здійснюється не пізніше 08.03.2013;

3-й платіж - доплата (із розрахунку 279840 грн з ПДВ за 1 полувагон) здійснюється за кожну готову до відвантаження партію вагонів не пізніше 2-х банківських днів з дати підписання акта-приймання-передачі партії вагонів;

4-й платіж - кінцевий розрахунок (із розрахунку 140320 грн з ПДВ за 1 полувагон) здійснюється за фактично відвантажену партію вагонів протягом 60 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі партії вагонів.

Пунктом 4 специфікації передбачено, що загальна вартість товару за цією специфікацією складає 224000000 грн з ПДВ.

03.04.2014 року позивач та відповідач підписали додаткову угоду №1, якою внесли зміни до специфікації №1, виклавши пункт 1 в наступній редакції: "строк поставки вагонів встановлюється наступний: 320 шт. - до 20 квітня 2013 року".

Позивач, посилаючись на те, що він здійснив попередню оплату за 320 вагонів, а відповідач поставив лише 244 вагони, звернувся до суду з вимогою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" попередньої оплати за договором поставки №15/02/003-2013 від 15.02.2013 в розмірі 89548800 грн.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду і відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 у справі №910/25724/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" до ТОВ "Прем'єр Лізинг" встановлено, що відповідно до умов специфікації №1 ТОВ "Прем`єр Лізинг" повинно було сплатити вартість вагонів наступним чином: за 1-м платежем - 53729280 грн; за 2-м платежем - 35819520 грн; за 3-м платежем - 68280960 грн (по 279840 грн за 244 вагони); за 4-м платежем - 34238080 грн (по 140320 грн за 244 вагони); за умовами укладеного договору за поставлені 244 полувагони на користь Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" повинна бути сплачена грошова сума у розмірі 192067840 грн; однак ТОВ "Прем`єр Лізинг" було сплачено лише 136444280 грн, у зв'язку з чим сума заборгованості з боку ТОВ "Прем`єр Лізинг" за договором поставки складає 55623560 грн.

За таких обставин постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №910/25724/13 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Прем`єр Лізинг" на користь Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" борг у сумі 55623560 грн, пеню у сумі 1598824,49 грн, 3% річних у сумі 1125915,25 грн.

Згідно з ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як було зазначено вище, за умовами п.4.6 договору у випадку непоставки постачальником партії вагонів більше 10-ти календарних днів після строку згідно з специфікацією до даного договору, він, за письмовою вимогою покупця, повинен повернути отриманий аванс.

При цьому партія - це 320 напіввагонів, із яких відповідач поставив 244 на суму 192067840 грн і позивач не відмовився від вказаної поставки, частково оплативши її.

Відповідно до п.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З урахуванням вимог наведеного законодавства та з огляду на встановлені обставини, за яких позивач поставив товар на суму 192067840 грн, тоді як сума передоплати складає лише 89548800 грн, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності передбачених законом та договором підстав для повернення попередньої оплати.

Також, переглядаючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції врахував, що в постанові Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 у справі №910/25724/13 суд при розрахунку боргу ТОВ "Прем'єр Лізинг" за поставлені йому 244 напіввагони передоплату у сумі 89548800 грн врахував в рахунок оплати за поставлений товар, а тому повернення вказаної суми покупцю буде протирічити зазначеній постанові.

Відповідно до ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими, такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та встановленими судом апеляційної інстанції обставинами.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у справі №904/7917/14 залишити без змін.

Головуючий Б.Грек

Судді С.Бондар

Д.Кривда